А, все-таки, по "волоссі" ковзнув невеликий сум...
Я прислухалася із цікавістю, бо для мене мої давні вірші (принаймні більшість із них) уже, ніби не мої, вже відцвіли на більшості мої почуття, мов тканина кольорова на сонці. Деякі вірші я не можу брати до рук, вони ніби не мої. А деякі - читаю із задоволенням, і очі воложаться дивними спогадами...