|
ПРОСТІ СЛОВА ТВОЇ
|
|
| Asperanso | Дата: Субота, 21.04.2012, 01:24 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Статус: Offline
| ПРОСТІ СЛОВА ТВОЇ
Тихенько, ніжно так, спускались мов би з Божих щік…
Краплинки життєдайного, священного дощу
Лунали громом в небі крики блискавиці
А ми стояли…
А ми стояли на нічнім, легкім, морськім причалі
Мовчали, слухаючи спів знервованих
Знервованих холодною негодою
Птахів
Та споглядали, як до долу ніжно, як отець коханий
Вкладав дерева отчим співом буревій
Дивився я в твої бездонні очі
І мовчки…
І мовчки болісно, мов дикий, ранений стрілою звір
В палке багряне, рідне серденько
Стікаючий рікою крові
Волав тобі!
Твої бездонні карі очі, що заглядають в далечінь
Так кличуть манять в темну ніч
Співають пісню серцю
Милу.
Люблю тебе моє кохання, моя ти вранішня зоря
Буду вовік співать тобі свої пісні
Що линуть Божим птахом
На світанні!
О не мовчи, скажи одне хоч тепле, рідне слово
Прошу тебе о не мовчи, будь ласка
Зрони хоч звук із вуст
Своїх.
|
| |
| |
| Анатель | Дата: Субота, 21.04.2012, 02:06 | Повідомлення # 2 |
 редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
| Ну от, написала Вашому віршу дифірамб, і десь його змило))) Але коротко повторити таки не полінуюсь - дуже сподобався вірш - емоційно, образи гарні, дуже по-своєму, такі речі цікаво читати. Можливо, хтось знайде до чого прискіпуватись, але річ дійсно хороша, варта того, щоб бути прочитаною.
Ars longa, vita brevis.
Мяу!!!
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Субота, 21.04.2012, 03:03 | Повідомлення # 3 |
 яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| а мені сподобалося більше про горобців - там більше щирості, тут більше зайвих слів.
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| лелека | Дата: Субота, 21.04.2012, 12:33 | Повідомлення # 4 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Анатель,
Я згідна з вами. В цьому вірші всі картини ясні і ніжні і не бачу тут нещирості. Бачу, що ви, шановний автроре, і надалі маєте бажання писати багато ніжних слів, але тут бачу ваше почуття справжньою любови; А от про горобців, то таки до мене ніяк не доходить, як вираз -кохання. Більше як жарт. Хочай , як кому. Комусь і ворони співають! Все залежить від власного почуття. Браво за вірш.
|
| |
| |
| Asperanso | Дата: Субота, 21.04.2012, 14:23 | Повідомлення # 5 |
|
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Статус: Offline
| Дякую 
|
| |
| |
