П`ятниця, 17.05.2024, 13:16
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | *** - Форум | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Міні-чат
50
Друзі сайту
Статистика
sevama
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Форум » ПОЕТИЧНІ СТУДІЇ » ПЕРШІ СПРОБИ на форумі SEVAMA » ***
***
РуняДата: П`ятниця, 20.04.2012, 16:27 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Статус: Offline
Була й вона колись дитям,
Та стала матір’ю в шістнадцять,
Розпоряджається життям,
Та не своїм, - невинуватім.

Родити змусила матуся,
Бо вже вона не встерегла,
Які у дочки стали друзі,
Де вона юність провела…

А та ж собі - іще дитина,
Усе нове, все невідоме,
Знайшла й собі чийогось сина,
І так відразу, без знайомства…

Хоч потім довго жалкувала,
Що наробила, - була п’яна,
Та хлопець зник, пиши – пропало,
Залишилась лиш вірна мама.

Вона ж свою рідну дитину
І приголубить, і зігріє,
Та лише щось чи хтось у боці
В дочки зсередини міцніє…

То був би радісний хлопчина,
Хоч мав би й матір він непутню,
Та не судилось стать мужчинам
Одним ще більше – смерть підступна…

Вона зненацька підкралася,
В очах у хлопчика – дитяти
Постала мати – звір, й нещастя
Схопило душу – убивати!

« Постій, стривай, залиш свій ніж, » -
Ті очі ніжно промовляли,
Це було все, нічого більш
Вони опісля не благали…

Сам чорт вселився в юну « мамцю »,
Вона й сама була дитина,
Не буде бігати у штанцях
З рогаткою її хлопчина…

Бо ж щось вона собі там вбила
У голову ще нерозумну,
Що народилась не дитина,
А буде каліч в світі блудна…

А хто ж те знає, скажіть, хто?!
Одному Богу лиш відомо,
Та вже не верне більш ніхто
Убиту душу в себе вдома…

А вона – вже знов дитина,
Та заплямовані назавжди
Будуть ті руки у скотини,
Що побоялася відваги.

Бо та доросла, що родила,
Виховує й на ноги ставить,
А не сама – мала дитина,
Життям дорослим лише марить…
 
ОксанкаДата: Субота, 21.04.2012, 03:05 | Повідомлення # 2
яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
Руня, а з якою метою ви це написали? для моралізаторства заслабо, для вірша - теж

Мрії збуваються ! :)
 
РуняДата: Субота, 21.04.2012, 11:18 | Повідомлення # 3
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Статус: Offline
Оксано, мені хотілося показати нещасну історію вигаданої дівчини,
але її образ створили події, які неодноразово відбувалися з тими чи іншими реальними людьми.
 
лелекаДата: Субота, 21.04.2012, 12:36 | Повідомлення # 4
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
глибока думка.
 
АнательДата: Неділя, 22.04.2012, 15:47 | Повідомлення # 5
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
думка глибока, текст досить ніякий, як на мене..

Ars longa, vita brevis.

Мяу!!!
 
РуняДата: Понеділок, 23.04.2012, 20:32 | Повідомлення # 6
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Статус: Offline
А яким він має бути, на Вашу думку...?
 
АнательДата: Понеділок, 23.04.2012, 21:45 | Повідомлення # 7
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
на мою думку - лаконічнішим, не таким повчально-прямолінійним, бо скидається більше на шкільний твір на задану тему, більш образним, мабуть. як то зробити - то кожен автор для себе вирішує, для початку раджу глянути, без яких слів вірш може спокійно існувати - прибрати все зайве, воду, так сказати. і теми, теми шукайте ті, які самі пережили, а не те, що десь збоку побачили - якщо Ви не геніальний психолог, і не телепат - Ви навряд чи зможете влізти в голову іншого. тому передавати те, що хтось ніби-то відчуває, вдається кепсько - помітна штучність, невпевненість в істинності, плутаються відтінки емоцій, що заважає сприйняттю. почніть з виписування власних відчуттів, і, коли навчитесь виписувати їх "однією лівою" так, щоб інших проймало (не ідея, не тема твору, а саме емоції, настрій), тоді потроху беріться за опис чужих переживань, якщо то буде Вам цікаво :) звісно, це тільки мої поради, Вам вирішувати - дослухатись до них, чи ні. :)

Ars longa, vita brevis.

Мяу!!!
 
РуняДата: Вівторок, 24.04.2012, 18:15 | Повідомлення # 8
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Статус: Offline
Що ж, дякую...))
 
АнательДата: Вівторок, 24.04.2012, 19:33 | Повідомлення # 9
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
Ви тільки не ображайтесь, то лише моє бачення..

Ars longa, vita brevis.

Мяу!!!
 
РуняДата: Вівторок, 24.04.2012, 22:09 | Повідомлення # 10
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 8
Статус: Offline
Я завжди намагаюся прислухатися до критики,
хай навіть і до тієї, котрої не хотілося б=)
Адже у всьому є часточка правди=)
Саме тому, запевняю Вас, що все нормально...))
 
АнательДата: Вівторок, 24.04.2012, 22:15 | Повідомлення # 11
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
Дякую Вам, бо часом виходить, що намагаєшся підказати від душі, те, що здається не зовсім дурним, а люди ображаються, вважають зверхньою і всяке таке. Я ж потім сама думаю - нащо взагалі рипалась - хочеться людині так писати, нехай собі, не можуть же всі однаково мислити.

Ars longa, vita brevis.

Мяу!!!
 
vira_kaupersДата: Вівторок, 24.04.2012, 22:59 | Повідомлення # 12
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 24
Статус: Offline
арбайтен... якщо поезія - важлива частинка...то арбайтен... :)
 
Bab4ikДата: Вівторок, 24.04.2012, 23:05 | Повідомлення # 13
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 209
Статус: Offline
Quote (Анатель)
Я ж потім сама думаю - нащо взагалі рипалась

B) золоті слова
 
АнательДата: Вівторок, 24.04.2012, 23:07 | Повідомлення # 14
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
таки не варто рипатись?)

Ars longa, vita brevis.

Мяу!!!
 
Bab4ikДата: Вівторок, 24.04.2012, 23:10 | Повідомлення # 15
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 209
Статус: Offline
ну, скажем так, не завжди)
 
Форум » ПОЕТИЧНІ СТУДІЇ » ПЕРШІ СПРОБИ на форумі SEVAMA » ***
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук:

Сайт управляється системою uCozCopyleft Sevama © 2007-2024
Економічна освіта