Дата: Неділя, 11.12.2011, 02:32 | Повідомлення # 1
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
він ходив по воді опівночі, мов чекав кого - ніч у ніч, а, зачувши горлання півнячі, розвертався і ландав пріч. і до ранку тинявся плавнями, й дивувався, бідака, сам, як сліди, на воді зоставлені, відбиваються в небесах... Ars longa, vita brevis.