Дата: Неділя, 11.12.2011, 02:00 | Повідомлення # 1
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
Я бачу світ в березовій корі: Чудні вертепи зі сліпих і вбогих. Їх мовчазні й смурні поводирі Бредуть, понуро дивлячись під ноги. Зо двору в двір заходять і мовчать, І нікому їм двері відчинити – На кожній хаті – різьблена печать – Хрестів засніжених рябі дереворити… Ars longa, vita brevis.