Анатель | Дата: Неділя, 11.12.2011, 01:22 | Повідомлення # 1 |
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
| Мій п’яний боже, не впусти руки – Ми – вівчарі пропащої отари. Стискає час прозорі п’ястуки, Крізь пальці пропускаючи віки Пісками потойбічної Сахари. До біса ж їх в безодню протекло, І ми з тобою певно що пропащі, Мій п’яний боже, нас ще й не було, А вже й не буде. В хащі забрело Найменше зо ягнят – до звіра в пащу.
Ars longa, vita brevis.
Мяу!!!
|
|
| |