Понеділок, 23.10.2017, 19:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | З Андрєя Вознєсєнского. СПОВІДЬ - Форум | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Міні-чат
50
Друзі сайту
Статистика
sevama
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: krabat 
Форум » ТВОРИ » Володя Минькач » З Андрєя Вознєсєнского. СПОВІДЬ
З Андрєя Вознєсєнского. СПОВІДЬ
krabatДата: Понеділок, 29.10.2012, 00:09 | Повідомлення # 1
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 498
Статус: Offline
Ну що тобі треба від мене тепер?
Чавун поміж ребер, і усмішки флер.
Я музика горя, ти - музика неба,
ти - лагідна Геба, а я - Люцифер!

Усіх континентів безмежний етер
тобі присвятив в фіміамах лампадних!
Ти музика щастя, я нота розладів.
Ну що тобі треба від мене тепер?

Сміялась: "Ти - янгол?" - брехав і не вмер.
Шепнула: "Не йди" - не вилазив зі спалень.
Сказала: "Стань першим" - я став геніальним,
ну що тобі треба від мене тепер?

Я вичерпав плату, всі дні свої стер.
Останній згорає в замети закутий.
Був співом чудес, став піснями цикути,
ну що тобі треба від мене тепер?

Зпід заступу крикну колись :"Відтепер
я добривом став для Едемського саду,
Ти ж - диво...Та годі плекати досаду!
Дограєш ту роль ти без мене тепер".

Здригнулись віконниці, вітер завмер.
Ти вийшла в простому, що завше носила.
Сказала:" Люблю. Більш терпіти несила.
Ну що тобі треба від мене тепер?"
 
Форум » ТВОРИ » Володя Минькач » З Андрєя Вознєсєнского. СПОВІДЬ
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Сайт управляється системою uCozCopyleft Sevama © 2007-2017
Економічна освіта