krabat | Дата: Вівторок, 07.08.2012, 09:46 | Повідомлення # 1 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
| Я вмію жити в мудрій простоті, Дивитись в небо і молитись Богу, Блукати в надвечірній самоті, Щоб втомою приборкати тривогу.
Коли ярами трави шелестять, І горобина хилить гроно рясне, Пишу вірші веселі про життя, Таке минуще і таке прекрасне. Я повертаюсь. Треться в мій рукав, І лиже з муркотінням руку кіт, Над вежею старого тартака Яскравий вогник світить від воріт.
Лиш часом розтинає тиші сон Лелечий клекіт, ніби щось віщує. І як постукаєш в моє вікно, Здається, що я навіть не розчую...
|
|
| |