| krabat | Дата: Вівторок, 07.08.2012, 09:46 | Повідомлення # 1 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
| Я вмію жити в мудрій простоті,
Дивитись в небо і молитись Богу,
Блукати в надвечірній самоті,
Щоб втомою приборкати тривогу.
Коли ярами трави шелестять,
І горобина хилить гроно рясне,
Пишу вірші веселі про життя,
Таке минуще і таке прекрасне.
Я повертаюсь. Треться в мій рукав,
І лиже з муркотінням руку кіт,
Над вежею старого тартака
Яскравий вогник світить від воріт.
Лиш часом розтинає тиші сон
Лелечий клекіт, ніби щось віщує.
І як постукаєш в моє вікно,
Здається, що я навіть не розчую...
|
| |
| |
