Дата: П`ятниця, 02.03.2012, 14:22 | Повідомлення # 1
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
ЗБИТИЙ ЛЬОТЧИК Крабат, 19.07.2011 року
я - збитий льотчик - мій літак летить у рай... я - грішний ангел на небесному мосту, я прокричу останній раз :"пробач-прощай! я втратив все ..." тепер втрачаю висоту...
я - збитий льотчик, мій літак позбувся крил... його мотор колись дзвінкий, тепер завмер - він був стосилий, та йому забракло сил... хоч ще живий, ще теплий....ще не вмер.
я - збитий льотчик, я зробив, що тільки зміг. за мною небо, а внизу - пекельна твердь... я стільки прагнув, але все ж чогось не встиг, і вже у очі вглядується смерть.
я - збитий льотчик ...я невдаха ...я фантом. я бачив небо... бачив сонце... бачив світ. я будував небесний світлий хебітон... і раптом враз перерваний політ...
я збитий льотчик...але ще колись... колись... пройде життя, перейде смерть, я повернусь небесним ангелом в глибоку синю вись... я оживу ... воскресну...я прорвусь.
Дата: П`ятниця, 02.03.2012, 18:28 | Повідомлення # 2
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
Так буває, що почуваєшся птахом, який чомусь згубив висоту і вратив голос... Але серце має таку здатність загоюватись і знову світити... Ніж мікстури аптечні краща склянка , що повна проміння, Подих вітру пустель, водограїв прозорий кришталь.
Одужуйте будь ласка. велич цієї таємниці у її простоті... бережи своє серце і серце іншого...
Повідомлення відредагував marta - П`ятниця, 02.03.2012, 18:56
Дата: П`ятниця, 02.03.2012, 20:50 | Повідомлення # 3
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
осс!...справді таке враження, ніби у мене суцільна депресія...То просто співпало так...вірш не тепер написаний...просто стала черга викласти саме його)...Дякую, Марто...
