Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 13:51 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Ось він – Бог, ну, а ось – поріг За порогом – поривчастий вітер І вітрила смугасті. І лід Напирає з усіх боків.
І крізь вітер – уривки слів І броня усотує піт Десь далеко – випите літо, Вітер вітами б’є навідліг.
Ніби краще – коли війна, Так втрачати звикаєш швидко Тільки десь там із гір сопілка Так непрошенно долина.
Тільки знову зрадить весна. Тільки знов твоя віра – помилка. Недоречна, нібито квітка Серед скель, де життя нема.
(16.08.2009)
Полонених не брати!
|
|
| |