iva | Дата: Середа, 14.12.2011, 08:36 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Администраторы
Повідомлень: 50
Статус: Offline
| Блищать упрілі колісниці, За нами сонце не встига, Твої нажахані зінниці Голубить пилова юга.
Весь Рим - великий цирк, і коло Знов наближає до весни, Твоя омріяна підкова Таврує щастям теплі сни.
Та доля випрямля орбіту, Й лечу в незвідані світи Побачить. Полюбити. Вбити. Упасти. Вмерти. Одцвісти.
Немає правил колісницям, І ми в черговій дтп, І нам блакитне море сниться, І хвилі б'ються дотепер.
І зажурився Бог-даїшник, Петро в дільницю не впуска, Була підкова, видно, грішна, Й тріумфу арка завузька.
Ми нахиляємось над небом, Там муравлисько колісниць, Що за фанатова потреба Летіть, розбитись, впасти ниць?
І вижимаєм левів з "Таврій", Й чергове коло вже позад, Й шукаємо собі аварій, Щоб знову засвітити сад.
|
|
| |