| iva | Дата: Середа, 14.12.2011, 08:36 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Администраторы
Повідомлень: 50
Статус: Offline
| Блищать упрілі колісниці,
За нами сонце не встига,
Твої нажахані зінниці
Голубить пилова юга.
Весь Рим - великий цирк, і коло
Знов наближає до весни,
Твоя омріяна підкова
Таврує щастям теплі сни.
Та доля випрямля орбіту,
Й лечу в незвідані світи
Побачить. Полюбити. Вбити.
Упасти. Вмерти. Одцвісти.
Немає правил колісницям,
І ми в черговій дтп,
І нам блакитне море сниться,
І хвилі б'ються дотепер.
І зажурився Бог-даїшник,
Петро в дільницю не впуска,
Була підкова, видно, грішна,
Й тріумфу арка завузька.
Ми нахиляємось над небом,
Там муравлисько колісниць,
Що за фанатова потреба
Летіть, розбитись, впасти ниць?
І вижимаєм левів з "Таврій",
Й чергове коло вже позад,
Й шукаємо собі аварій,
Щоб знову засвітити сад.
|
| |
| |
