coolbabka | Дата: Середа, 01.08.2012, 14:08 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 17
Статус: Offline
| ЗИМОВА НІЧ
Мело, крутило по землі, Що було сили. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
Немов безжурний рій комах, Так сніг лапатий Летів знадвору попід дах, Просився в хату.
Завія креслила на склі Круги та стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
Наверх у зблисках вогняних Злітали тіні. Сплетіння рук, сплетіння ніг, Шляхів сплетіння.
Із грюкотом упали вниз Два черевички. На плаття крапельками сліз Стікала свічка.
І все губилося в імлі Холодній, білій. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
Війнуло з покутя — й вогонь, Здійнявши крила, Жар від розпечених долонь Живив щосили.
Хурделі люті були й злі, Яке їм діло, Що десь на нашому столі Свіча горіла.
10.09.2011
Текст оригіналу:
ЗИМНЯЯ НОЧЬ
Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела.
Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме.
Метель лепила на стекле Кружки и стрелы. Свеча горела на столе, Свеча горела.
На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук, скрещенья ног, Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка Со стуком на пол. И воск слезами с ночника На платье капал.
И все терялось в снежной мгле Седой и белой. Свеча горела на столе, Свеча горела.
На свечку дуло из угла, И жар соблазна Вздымал, как ангел, два крыла Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале, И то и дело Свеча горела на столе, Свеча горела.
|
|
| |