Субота, 22.06.2024, 01:47
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Хибні хроніки міста з-підлистя - Форум | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Міні-чат
50
Друзі сайту
Статистика
sevama
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: Kolir  
Хибні хроніки міста з-підлистя
KolirДата: Неділя, 08.01.2012, 20:52 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
...
Часом від мене, часом до мене,
місячи перше зимове тісто,
вітром приблудне, літом зелене,
ходить і снігом хворіє
місто.

...

І йде листопадове, вкрите туманом-то-інеєм,
по білому борошну, тертому пухлими груднями,
бурштинно-ліхтарне, місцями поїдене буднями,
у очі і вікна вдивляючись, місто_без_імені,

...

бо хоче навчити мене залишатись тверезою
від спирту дощу
і від браги туманів
осені.
Шепоче: нічого іще не втрачено.
Я – знаю.
Я дуже і дуже вдячна.
І місто від щастя тихенько плаче.
Від щастя ми разом тихенько плачемо:
Я –
витираючи очі від хмар волоссям;
Воно –
витираючи небо від сліз березами.

...

Я йому
перегріту голову
похилю на коліна-кручі.
Говоритиму: я наврочена, і з тобою одним заручена,
Я твоя найкоротша вулиця, переназвана, перекручена,
Я сорочка твоя з хурделиці, я пшеничні твої онучі,
Я твоя перебита вилиця – сірий ринок на снах Собору,
Я твоя безкінечна осінь, що закінчилась надто скоро.
Я найперша твоя хатина – найнезграбніший перший крок,
Я найменша твоя дитина – найкоханіша із жінок.
Я розбиті твої дороги, що ведуть до розбитих мрій,
Я нестримані сльози Бога, що стікають з небесних вій;
Я загускле твоє повітря, я нечутна твоя хода,
Я графіті дощу на вікнах, я націджена з рік вода;
Я наївна твоя довіра, я образа твоя безкарна.
Я, як ти, абсолютно сіра,
Я, як ти, невимовно
гарна.

...

Я сніжно-ніжна баба листова,
Поліплена із жовто-чорних кленів.
Я так давно чекаю на дива,
Цілісіньке життя, чи може два,
А тіло й досі жовте.
Не зелене.
Протала осінь крапає з небес,
Замружся – буде повінь, буде повінь…
Зима не надто ласа до чудес:
Мій листопад помер і не воскрес,
Бо грудні надто добре знають хто він.

...

..а болі – лише метелики –
подмухаєш і не стане їх;
а щастя – пухкі кренделики,
яких напечеться наново;
а пристрасті – то кораблики,
покинуті капітанами;
а серце – червоне яблуко,
солодке лише коханому.

...

І зграї думок рідіють,
розбиті на друзки значень;
І тільки боги радіють
тому,
з чого люди плачуть.
 
krabatДата: Неділя, 08.01.2012, 21:45 | Повідомлення # 2
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
Quote (Kolir)
Я найменша твоя дитина – найкоханіша із жінок.


якби знати де шукати ті слова
я би ніч тобі серпанками поснував
щоби ти всі ночі ніжилась поміж снів
щоби назавжди залишилась в сітях слів


Повідомлення відредагував krabat - Неділя, 08.01.2012, 21:48
 
РудіДата: Неділя, 08.01.2012, 22:17 | Повідомлення # 3
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 68
Статус: Offline
good good good
 
KolirДата: Вівторок, 10.01.2012, 18:51 | Повідомлення # 4
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
мр-сі oops
 
ЛінутяДата: Понеділок, 14.05.2012, 18:56 | Повідомлення # 5
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
класно пишете.
 
KolirДата: Понеділок, 14.05.2012, 23:56 | Повідомлення # 6
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
приємно це читати!
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Сайт управляється системою uCozCopyleft Sevama © 2007-2024
Економічна освіта