Kolir | Дата: Неділя, 08.01.2012, 20:52 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| ... Часом від мене, часом до мене, місячи перше зимове тісто, вітром приблудне, літом зелене, ходить і снігом хворіє місто.
...
І йде листопадове, вкрите туманом-то-інеєм, по білому борошну, тертому пухлими груднями, бурштинно-ліхтарне, місцями поїдене буднями, у очі і вікна вдивляючись, місто_без_імені,
...
бо хоче навчити мене залишатись тверезою від спирту дощу і від браги туманів осені. Шепоче: нічого іще не втрачено. Я – знаю. Я дуже і дуже вдячна. І місто від щастя тихенько плаче. Від щастя ми разом тихенько плачемо: Я – витираючи очі від хмар волоссям; Воно – витираючи небо від сліз березами.
...
Я йому перегріту голову похилю на коліна-кручі. Говоритиму: я наврочена, і з тобою одним заручена, Я твоя найкоротша вулиця, переназвана, перекручена, Я сорочка твоя з хурделиці, я пшеничні твої онучі, Я твоя перебита вилиця – сірий ринок на снах Собору, Я твоя безкінечна осінь, що закінчилась надто скоро. Я найперша твоя хатина – найнезграбніший перший крок, Я найменша твоя дитина – найкоханіша із жінок. Я розбиті твої дороги, що ведуть до розбитих мрій, Я нестримані сльози Бога, що стікають з небесних вій; Я загускле твоє повітря, я нечутна твоя хода, Я графіті дощу на вікнах, я націджена з рік вода; Я наївна твоя довіра, я образа твоя безкарна. Я, як ти, абсолютно сіра, Я, як ти, невимовно гарна.
...
Я сніжно-ніжна баба листова, Поліплена із жовто-чорних кленів. Я так давно чекаю на дива, Цілісіньке життя, чи може два, А тіло й досі жовте. Не зелене. Протала осінь крапає з небес, Замружся – буде повінь, буде повінь… Зима не надто ласа до чудес: Мій листопад помер і не воскрес, Бо грудні надто добре знають хто він.
...
..а болі – лише метелики – подмухаєш і не стане їх; а щастя – пухкі кренделики, яких напечеться наново; а пристрасті – то кораблики, покинуті капітанами; а серце – червоне яблуко, солодке лише коханому.
...
І зграї думок рідіють, розбиті на друзки значень; І тільки боги радіють тому, з чого люди плачуть.
|
|
| |
krabat | Дата: Неділя, 08.01.2012, 21:45 | Повідомлення # 2 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
| Quote (Kolir) Я найменша твоя дитина – найкоханіша із жінок.
якби знати де шукати ті слова я би ніч тобі серпанками поснував щоби ти всі ночі ніжилась поміж снів щоби назавжди залишилась в сітях слів
Повідомлення відредагував krabat - Неділя, 08.01.2012, 21:48 |
|
| |
Руді | Дата: Неділя, 08.01.2012, 22:17 | Повідомлення # 3 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 68
Статус: Offline
|
|
|
| |
Kolir | Дата: Вівторок, 10.01.2012, 18:51 | Повідомлення # 4 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| мр-сі
|
|
| |
Лінутя | Дата: Понеділок, 14.05.2012, 18:56 | Повідомлення # 5 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
| класно пишете.
|
|
| |
Kolir | Дата: Понеділок, 14.05.2012, 23:56 | Повідомлення # 6 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| приємно це читати!
|
|
| |