| sevama | Дата: Неділя, 09.06.2019, 22:46 | Повідомлення # 1 |
 Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 153
Статус: Offline
| А ти не писав… (авторський вірш О.Яблонської і переклад Вячеслава Макутя)
Автор Оксана Яблонська
А ти не писав…
Губила паролі, заплутала доступи-входи,
ламала пін-коди, на серце чіпляла замок,
блукала усміхнена, боса, нещадна і горда,
а ти не писав, ти дощами жовтневими мок.
Вона танцювала у срібному сяйві ліхтарні,
її огортав солодкавий молочний туман,
її відшукати – надії порожні і марні,
а дощ моросив – витанцьовував злісний канкан.
Вона відродилась, змінила поставу, вимову,
вона повернулась в далекий засніжений фьорд,
ти пишеш листи, починаючи знову і знову…
Звучить саксофон. Завмирає осінній акорд…
Оксана Яблонська (с).
А ТЫ НЕ ПИСАЛ
Теряла пароли, запуталась в доступах-вхОдах,
Вскрывала пин-коды, на сердце цепляла замок,
Босою бродила, смеясь беспощадно и гордо, –
А ты не писал, ты под дождиком августа мок.
Она танцевала в серебряном свете прекрасном,
Окутал Её сладковатый молочный туман,
Её отыскать – те надежды пусты и напрасны, –
А дождь не стихает, танцуя зловещий канкан.
Она возродилась, сменив своё имя и образ,
Она возвратилась в далёкий заснеженный фьорд…
Теперь Ты Ей пишешь… Ты очень настойчив и собран…
Хрипит саксофон… Умирает осенний аккорд…
Перевод Вячеслава Макутя
|
| |
| |
