marta | Дата: Неділя, 11.12.2011, 04:55 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Крила мої крила, як же ж ви боліли Зломані дощенту, зв'язані у жмут... Нелітать, здавалось, бо уже несила Коли замість пір'я попіл лиш і бруд.
Та здійматись в небі рідному - чужому, З квітами чи снігом... бо не в тому суть. Богом дані крила не забрать нікому, Навіть як згоріли - нові відростуть.
велич цієї таємниці у її простоті... бережи своє серце і серце іншого...
|
|
| |