| marta | Дата: Неділя, 11.12.2011, 04:55 | Повідомлення # 1 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Крила мої крила, як же ж ви боліли
Зломані дощенту, зв'язані у жмут...
Нелітать, здавалось, бо уже несила
Коли замість пір'я попіл лиш і бруд.
Та здійматись в небі рідному - чужому,
З квітами чи снігом... бо не в тому суть.
Богом дані крила не забрать нікому,
Навіть як згоріли - нові відростуть.
велич цієї таємниці у її простоті...
бережи своє серце і серце іншого...
|
| |
| |
