| Степівчанка | Дата: Вівторок, 22.09.2015, 15:57 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Сонце усміхається жоржиною,
Гарбузи вмостились на гарбу…
Заплітає Осінь з павутиною
В рими ностальгію і журбу.
Ще тепло ступа непереможено,
І дощик січе вряди-годи…
Вересніє смуток потривожений
В дзеркалі ставкової води.
Забрела в село чужою кішкою,
Золотий вчинила листовій!
Осене, ти дивишся з насмішкою
Прямо в душу з-під пухнастих вій.
Пізній сонях до паркану тулиться,
Щуляться дерева в мушлях пальт…
Не шукай мої сліди на вулиці
Й не притрушуй охрою асфальт.
Дихає у день вікно заросяне,
Смуток причаївся в бур’янах.
Не зови мене до себе, Осене,
І не змушуй схлипувати в снах.
|
| |
| |
