Степівчанка | Дата: Понеділок, 25.02.2013, 17:31 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Та не кажіть, що щастя – в боротьбі, А сила – у вогні, що палить груди... Цю істину пізнала на собі І більш її сповідувать не буду.
Я просто жінка, жінка! Не борець! І не вбачайте у мені атланта. Мої вірші – не Господа вінець – Багато дум і трішечки таланту.
Який гіркий життя мого напій! І як гнітить подій безповоротність! Я ніжно - біла витонченість мрій, Мовчання, смуток, стомлена самотність.
Я не борець – струмочок боязкий, Що у степу здивовано дзюркоче... А ще я вітер – теплий і п’янкий, Котрий цілує найрідніші очі...
|
|
| |