| Степівчанка | Дата: П`ятниця, 05.10.2012, 23:31 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Як гарно чорнобривиться в садку,
Метелики летять на впалі груші.
Колише вітер липу шарудку.
І ми під нею – зрілі й небайдужі.
Що ж ти так пильно дивишся в лице
І гладиш пальцем пишноту волосся?
Я кожен вечір мріяла про це,
А на початку жовтня це збулося!
А ти ямки торкаєш на щоках
І подих чорнобривцями лоскочеш...
Дивися, вечір в небесах зачах
І так рожево заглядає в очі!
Тремтить тепло знайомої руки...
На тихе „Хочу” засміюся лунко...
Фарбує жовтень в золото садки...
Пробач мені, я й досі ще чаклунка!
|
| |
| |
