Степівчанка | Дата: П`ятниця, 05.10.2012, 23:31 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Як гарно чорнобривиться в садку, Метелики летять на впалі груші. Колише вітер липу шарудку. І ми під нею – зрілі й небайдужі.
Що ж ти так пильно дивишся в лице І гладиш пальцем пишноту волосся? Я кожен вечір мріяла про це, А на початку жовтня це збулося!
А ти ямки торкаєш на щоках І подих чорнобривцями лоскочеш... Дивися, вечір в небесах зачах І так рожево заглядає в очі!
Тремтить тепло знайомої руки... На тихе „Хочу” засміюся лунко... Фарбує жовтень в золото садки... Пробач мені, я й досі ще чаклунка!
|
|
| |