Степівчанка | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 20:45 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Залишуся у сні, де так солодко пахне бузок, Де світанок замріявся щедрим травневим цвітінням, Де замкнувся у коло років золотий ланцюжок І де біль перестиглий упав, як пісок, під каміння.
А у сні тріпотить, як метелик, нездійснена мить, Ми з тобою удвох біжимо по краєчку любові... Ще такі молоді і так хочеться щиро любить, Разом вірити в мрії і весни стрічать кольорові.
Нам так тепло удвох і не видно біди рубежів. І дорога життя заплітає складні візерунки... Тільки... вранці так тяжко страждати від бачених снів, Бо в холодних долонях ще тліють шалені цілунки...
Тільки товща років переходить у зрілі думки, Тільки пам’ять про тебе у грудях тривогою тисне... Я за брамою часу торкнуся твоєї руки – Та це ж сон мій і травень! О, любий, то я ж ненавмисне...
|
|
| |
лелека | Дата: Середа, 09.05.2012, 01:13 | Повідомлення # 2 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Надзвичайно ніжно, і заразом сумно, що життя лишилося тільки у сні. Вітаю вас, Людочко, зі ще одним прекрасним віршем!
|
|
| |