| Степівчанка | Дата: Вівторок, 08.05.2012, 20:45 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Залишуся у сні,
де так солодко пахне бузок,
Де світанок замріявся
щедрим травневим цвітінням,
Де замкнувся у коло
років золотий ланцюжок
І де біль перестиглий
упав, як пісок, під каміння.
А у сні тріпотить,
як метелик, нездійснена мить,
Ми з тобою удвох
біжимо по краєчку любові...
Ще такі молоді
і так хочеться щиро любить,
Разом вірити в мрії
і весни стрічать кольорові.
Нам так тепло удвох
і не видно біди рубежів.
І дорога життя
заплітає складні візерунки...
Тільки... вранці так тяжко
страждати від бачених снів,
Бо в холодних долонях
ще тліють шалені цілунки...
Тільки товща років
переходить у зрілі думки,
Тільки пам’ять про тебе
у грудях тривогою тисне...
Я за брамою часу
торкнуся твоєї руки –
Та це ж сон мій і травень!
О, любий, то я ж ненавмисне...
|
| |
| |
| лелека | Дата: Середа, 09.05.2012, 01:13 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Надзвичайно ніжно, і заразом сумно, що життя лишилося тільки у сні. Вітаю вас, Людочко, зі ще одним прекрасним віршем!
|
| |
| |
