Степівчанка | Дата: Вівторок, 01.05.2012, 23:52 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Якби ж то час не так спішив у вічність, Якби ж не втома від сумних думок, Буяли б весни, було б менше січнів, І ми б робили менше помилок.
На жаль, не зупинити часоплину... І що шукати згублені сліди? Склади свої проблеми у торбину, Закинь на плечі й проти вітру йди.
І не питай у долі на розпутті: Вперед, направо, вгору чи назад. Забудь все те, що хочеться забути, І схаменись від болю й самозрад.
Та накрути із вітру перевесел І пов’яжи печалі і жалі. Побачиш, буде більше сонця й весен, І проростуть надічки малі.
|
|
| |
vidok | Дата: Середа, 02.05.2012, 09:55 | Повідомлення # 2 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
|
|
|
| |
Гаррі | Дата: Середа, 02.05.2012, 11:03 | Повідомлення # 3 |
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 28
Статус: Offline
| "Якби Ж то Час не так спіШив у віЧність". Чотири шиплячих звука (літери) - це забагато для одного рядка. Плюс - збіг приголосних: таКСПішив. А в результаті збігів виникає або некомфортність, або нове довге слово. Може, спробувати у такий спосіб: Якби ж то час не поспішав у вічність? Ми усунули збіг. А "поспішав" можна змінити на "поринав" або у щось інше і не менш поетичне? .... Вірш сподобався. Це я поспішав, щоб не забути про цю маленьку технічну деталь. Можливо, віршу бракує додаткової художньо-естетичної обробки. Діаманти теж колись були красивими іскристими камінцями.
Стосовно "проти вітру". Це висловлювання має ще один підтекст. З одного боку, він торкається марних трудів, а з другого - рішучості. На якому зупиниться читач? А що побачить безсердечний пересмішник?
"І проростуть надієчки малі". Літера "і" у іменнику "надієчки". Вона у Вашому варіанті десь загубилась.
З повагою і без критики, Г.С.
І вантажник з цегельного заводу чи ДБК може бути поетом.
Повідомлення відредагував Гаррі - Середа, 02.05.2012, 11:04 |
|
| |