Дата: П`ятниця, 06.04.2012, 19:22 | Повідомлення # 1
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
На моєму вікні пломеніє червона герань – Це ж бабусин дарунок мережить заросяну шибку, Індикатор моїх почуттів, перемог і вагань, Що із запахом пряним любові видихує дрібку.
Розлетілись літа в голубу неосяжну блакить, І життя забруднило десятки своїх простирадел, А бабусина квітка ще й досі любов’ю щемить, І здається, її береже непобачений ангел.
Розставання приходять завжди після бігу років... Залишається смуток осіннього трепету й болю. Недоречністю мрій журавель вище хмар полетів – І згубив дві пелюстки червоні на чорному полі.
Тільки знову цвіте на старенькім віконці герань – Це ж бабусині очі квітками ще дивляться з хати. У душі є багато народжень, життів і вмирань, А у пам’яті – суму, любові і болю багато...