Степівчанка | Дата: Неділя, 01.04.2012, 15:05 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| В моїх віршах чиясь любов бринить! Моя ж давно закутана у тишу. Вже й одинокість болем не щемить, На стелажах у книгах пилом дише.
У сумочці – уламки почуттів – Такі собі залякані секрети... Я вже й не жду, щоб хтось перемінив Мого життя заземлені сюжети.
Й кому болять мої палкі вірші, Які киплять натхненням і думками? А долю перебили лемеші - Вона посохла чорними грудками.
Я не тримаю зла і нарікань, І вже не плачу, помочі не кличу... І лиш вірші відбитками страждань Отрутою стікають по обличчю...
|
|
| |
vidok | Дата: Неділя, 01.04.2012, 16:48 | Повідомлення # 2 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
|
|
|
| |