| Степівчанка | Дата: Понеділок, 20.02.2012, 22:21 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| О, подвір'я моє,
прадідівських любовей обійстя!
Пестять руки шовками
розкішні твої спориші.
Під лампадою ночі
печаль прожени і замрійся,
Бачиш, всесвіт купає
зірки у небеснім ковші?
Чуєш, тиша мовчить,
бо стомилася від перегуків
Наших душ і сердець,
що розбіглися в різні світи.
Ти ж чекаєш усіх:
і дідів, і дітей, праонуків,
А сьогодні лиш я
маю щастя до тебе прийти.
О, подвір’я моє,
ти давно уже стало межею,
З-за якої не вернеш
прарідних вселенським плачем...
Ніжно гладжу траву,
яка солодко пахне ріднею...
І з минулих віків
ще тремтить перепілкою щем...
Притомились літа
без копієчки ярмаркувати...
Темноока печаль
прихиля Божий світ до душі...
Ніч упала рядном
на трухлявий тинок біля хати,
Й покотилися зорі
сльозами в твої спориші...
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 20.02.2012, 23:38 | Повідомлення # 2 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Дуже щемко... 
|
| |
| |
| лелека | Дата: Вівторок, 21.02.2012, 03:56 | Повідомлення # 3 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Сумні, а такі дорогі спогади! 
|
| |
| |
| Степівчанка | Дата: Середа, 14.03.2012, 01:21 | Повідомлення # 4 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Щиро дякую, Вікторе і Наталю. Щемить ...
|
| |
| |
