|
|
|
|
 |
|
Лірика
| |
| loralika | Дата: Неділя, 18.12.2011, 17:05 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 14
Статус: Offline
| Якщо ти...
Якщо ти не проти
я стану писати експромти
спурхнувши додолу
мов те пташеня жовтороте
не зваживши геть
на вагомі твої зауваги
вагатись не стану
у мареві сну і наснаги
Я вийду в кімнату
що мружить мереживні штори
від тих балачок
що світанок крізь вікна говорить
умиюся сонцем
у шОвковий день уберуся
у пісні у танці
у спокої може у русі
змалюю той сон
розімлілий на кінчику вії
змалілий у тиші імлистій
що млосно німіє
і посмішку пестить
і лестить мені те
якщо ти
смієшся вві сні
Я писатиму
стиха
навпроти.
contra spem spero
|
| |
| |
| loralika | Дата: Неділя, 18.12.2011, 17:24 | Повідомлення # 2 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 14
Статус: Offline
| ***
Обвітрились твої чіпкі долоні.
Солоні спогади у руку, наче сон,
Але в очах усе таке ж тепло… Ні,
Тягучі соло зим і літ клаксон.
Дерева ще над нами височіють,
І гори кличуть знов у далину,
А ти, як я, туди так прагнеш щиро,
А я, як ти, занурююся у.
І знову крила геть, немов намовив
Отой німий шульга, що за плечем.
Здається, ще не час Великих Ловів,
І щебет лісу ще не зовсім щем,
Хоч ти — уже давно не повітруля.
І на крило не стати нам удвох,
Та простір неба стріха не затулить,
Не зрадять друзі й не забуде бог.
Ще, мабуть, нам не розвітріло небо —
І тінь м’яка, мов заяче хутро
А в ній солярна паляниця Феба.
Та завжди варто пам’ятати про.
contra spem spero
|
| |
| |
| loralika | Дата: Неділя, 18.12.2011, 17:24 | Повідомлення # 3 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 14
Статус: Offline
| ***
Паперові присвяти, просватані за хвилини,
і верлібри-шовкові зорі (техніка батік),
камінці тих сонетів-го, що не спливли, не
потонули в ріці речей, у словах закляті,
пилюгавіють десь на дні здеревілої скрині
мого суму, суміжного сорому і коморі.
Притрусило на скронях... І пам'ять предмети спірні
схоронила - чи у горІ, а чи може в гОрі.
Тільки погляд такий же осінній та без прояснень.
І самотність - у цьому світі реальність єдина -
нашорошилась, ніби зимно під сивим пасмом...
Відчуваю, що всім туди, а тоді ж - куди нам?
contra spem spero
|
| |
| |
| loralika | Дата: Неділя, 18.12.2011, 17:25 | Повідомлення # 4 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 14
Статус: Offline
| ***
і здичавіє тиша без людей,
і вир ідей спливатиме тихіше,
облишить душу в спокої, та де й
узять його? у мареві колишнім?
і заколише війни і вінки,
і дзвоники, і дзвони на дзвіниці…
та стій-но: лише вільний-нетривкий
торкне світанок зморені зіниці,
уклінний, встане в небі сяйний день,
учора й завтра вузликом зав’яже
і поза часом розпачу й тіней
сплете мереживо з інакших вражень.
contra spem spero
|
| |
| |
| krabat | Дата: Неділя, 18.12.2011, 19:57 | Повідомлення # 5 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
| loralika,
гарна лірика...але чому у одній темі? якби кожен вірш був у окремій, було б простіше знаходити і легше коментувати)
|
| |
| |
|
|
