| vidok | Дата: Понеділок, 15.10.2012, 21:12 | Повідомлення # 1 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| ***
Що за смуток вас так полонив?
Ви і вчора сиділи там само
І дивились кудись в полини,
Прислухались до чутки-луни
Чи не верне вам вкраден: "Мамо..."
Завтра свято Павла і Петра,
Я б скосив той полин – не схотіли.
Тільки сухо сказали: "Не тра ..."
Ви були йому ніби сестра –
Згіркли сльози, літа посивіли.
Вітер ніс в оберемку жнива,
Сів спочить обіч вас на ослоні,
Де тепер тільки сум спочива.
...Давній спогад в душі доживав,
Як осінні квітки на осонні.
"Ми, рідненька, хоч зробим зажин, –
Вам синівське звучить у це свято.
Та ще погляди синіх ожин,
Що лишились від юних мужчин.
Скільки скошено, скільки пом'ято...
|
| |
| |
