vidok | Дата: Понеділок, 15.10.2012, 21:12 | Повідомлення # 1 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| *** Що за смуток вас так полонив? Ви і вчора сиділи там само І дивились кудись в полини, Прислухались до чутки-луни Чи не верне вам вкраден: "Мамо..."
Завтра свято Павла і Петра, Я б скосив той полин – не схотіли. Тільки сухо сказали: "Не тра ..." Ви були йому ніби сестра – Згіркли сльози, літа посивіли.
Вітер ніс в оберемку жнива, Сів спочить обіч вас на ослоні, Де тепер тільки сум спочива. ...Давній спогад в душі доживав, Як осінні квітки на осонні.
"Ми, рідненька, хоч зробим зажин, – Вам синівське звучить у це свято. Та ще погляди синіх ожин, Що лишились від юних мужчин. Скільки скошено, скільки пом'ято...
|
|
| |