vidok | Дата: Понеділок, 13.08.2012, 22:58 | Повідомлення # 1 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| ВЖЕ НІКОЛИ...
Нахабно обсіли дні колом, Усі такі схожі й порожні. І стигнуть думки: вже ніколи... Бо ми, як хрести придорожні. Бо ми, як покинуті речі, Нікому нема до нас діла. Життя – це погоні і втечі, А вічність покою хотіла – В'язала розхристані душі, Студила серця до загину. І стали ми якось байдужі, Лиш вітру чекаєм у спину.
|
|
| |