|
|
|
|
 |
|
"Випресовує смерть ваші душі..."
| |
| Ясна | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 11:38 | Повідомлення # 16 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| vidok,
Особисто моя градація
Початківець не розділяє текст і себе. Як немовля не розділяє маму і себе. Для нього текст - це частина його душі. Він цільний, живий і все що говорять про текст автор сприймає на свою адресу. такий автор не може переробити свій твір, бо для нього це значить переробити себе.
Майстер розрізняє себе і своє творіння. Він може вдосконалювати його, переробляти, змінювати, доки його творіння не буде виявом саме того, що хотів передати автор. Майстер може і через 10 років переробити свій твір, якщо знайде для того більш точний чи відповідний образ.
|
| |
| |
| Ясна | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 12:03 | Повідомлення # 17 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Хочу повернутися до
Quote (vidok) Тим, що ляжуть у пишні гробниці. Краще б стали ланами пшениці, Щоб зелений вогонь не погас.
наші пращурі вірили у переродження людини на землі у своїх нащадках. примітивно це виглядає так:
Людина помирає, її тіло розщеплюється на хімічні елементи, які переходять у рослини. Наприклад через коріння ябуні в яблучко. Вагітна жінка з"їдає яблуко, і хімічні елементи яблука використовуються для будування тіла дитини. Дитина народжується з тими ж хічічними елементами, що мала померла людина.
колообіг відбувся.
згідно цього, якщо негативні персонажі твору стануть пшеницею, яку з"їсть вагітна жінка, то виходить, що вони відродяться знову.
Я так розумію, що малося на увазі те, щоб ці персонажі принесли хоч якусь би користь. Але якщо дивитися через призму народного світогляду виходить зовсім протилежне.
Quote (vidok) Крім того поезія — це не тільки джерело інформації, носій смислу,
Я думаю, що поезія зароджувалася як молитва. тобто у ній первісно закладена здатність впливати на свідомість і підсвідомість людини.
Поезія - це можливість передати свої почуття та емоції іншій людині. При потребі помножити їх як у героїчних піснях, чи вивільнити негативні із глибин підсвідомості, як в ліричних.
Quote (vidok) вірш - це не догма. Поезія, як джерельна вода, всім доступна, але один з байдужістю пройде повз, другий зазирне, щоб побачити своє відображення, третій нахилиться, щоб вмитися, котрийсь стане на коліна, щоб втамувати спрагу, а хтось зцілиться душею і тілом
написано правильно. Повністтю погоджуюся.
але...
Для цього у вірші мають бути закладена ця багаторівневість, щоб пірнути у глибину, вона має бути.
Як у "Дозорах" Лук"яненка. Є різні рівні і на кожному рівні світ виглядає інакше.
я вам пробую показати як виглядає ваш текст на рівні народної міфологічної поетики. А виглядає не дуже гарно. Хоча сама ідея ніби і непогана.
Ще раз оговорюся, пишу виключно з поваги до вас  , відчуваю глибину у ваших творах.
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 14:16 | Повідомлення # 18 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Ясна, ось Вам моя градація.
Для себе поетів я умовно поділяю на три типи. Перший тип – це поети від Бога. Поетів, якими пише поезія надзвичайно мало. Але це саме вони покликані, щоб тимчасове примирити з вічним. Іноді ці люди трохи дивакуваті, відсторонені – ніби живуть в якомусь ірреальному світі, виконуючи тільки їм відому місію. Такі поети творять не заради амбіції, слави, грошей… вони пишуть тому, що не можуть не писати. Мовчання для них рівнозначне смерті. Якщо їхнім почуттям, зв’язавши крила й заслонивши небо, не дати волі, то це призводить до саморуйнування їх сутностей. Одухотвореність і одухотворення – це стан їхньої душі, оголені нерви якої настільки чутливі, що від найменшого поруху внутрішнього і зовнішнього світів народжується нова реальність, яка оживає у магії слів, і яку називають ПОЕЗІЯ.
Справжня поезія не завжди легкодоступна, прилизана… і практично ніколи не модна, але в ній закладена така потенційна сила до саморозвитку, що вона по суті – безсмертна, як і душа, що її породила. Бо коли одного разу проявлені в слові емоції, почуття, думки, через багато років знову воскресають в споріднених серцях, щоб відкритися – прихованим до часу – другим, третім, четвертим смислом і, таким чином, подолавши простір та час, стати пам’яттю душі, джерелом езотеричних знань… то хіба це не диво?
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 14:18 | Повідомлення # 19 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Другий тип – це поети-філологи. Ними рухає надмірне честолюбство, марнославство, користолюбство, прагнення належати до обраного кола осіб, обласканого владою. Декого з них приваблює уявна винятковість, утаємнича кастовість творчих людей або роль борця за правду, мученика, жертви режиму. Писати вірші можна навчитись, як і будь-якому ремеслу. І навіть досягти в тому певної майстерності. Але віртуозне жонглювання словами, вміння просто грамотно складати вірші, ще не робить з них поезію, а з авторів – поетів. Досконало оволодівши теорією віршування, такі поети стають найплодовитішими – видають десятки книг, збірок. Та поезія, написання віршів для них – це не мета, не якась майже містично-непереборна потреба в творчості, а засіб, звичайна рутинна робота. Більше того, вони називають себе професійними поетами. Ніби є професія чути неомовлене, бачити неовиднене, відчувати неочутнене.
У віршах цих поетів, здається, все на місці: розмір, рими, метафори, епітети, алегорії, гіперболи… але нема головного – душі. З такими віршами не хочеться залишатися наодинці, час від часу перечитуючи їх. Бо та рафінована вишуканість не тамує біль, не гоїть рани, не сумує за минулим, не плаче за втраченим, не радіє щастю, не пробуджує ніжність, не відроджує любов, не дарує надію, не підтримує віру… Вона про все це розказує – зрозуміло, дохідливо, до певної міри, може, навіть талановито, але все те дуже швидко забувається, бо не зачіпає найтонших струн людської душі.
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 14:19 | Повідомлення # 20 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Третій тип – це графомани. Вони складають вірші, хоч не можуть і не вміють цього робити, але дуже хочуть. Хворобливо завищена самооцінка власних здібностей не дає їм можливості об’єктивно, відсторонено подивитись на свої «шедеври» і породжує неадекватну реакцію на критику їхньої твор-чості. Хоча елементарна малограмотність, брак спеціальної теоретичної підготовки, а головне – деформоване відчуття міри, краси, гармонії, призводять до плачевних результатів.
Зрозуміло, що поетів, які б належали до абсолютно чистого типу, згідно моєї класифікації, не буває. Бо в перших – поряд з геніальними поезіями, зустрічаються і прохідні. У других – поміж посередніх віршів, трапляються і дуже гарні. А в третіх – за бездарною писаниною, часом, ховаються надзвичайно глибокі почуття. Схоже, що вірші, як і діти, зачинаються по-різному: в коханні, з примусу, «штучно», з розрахунку, заплановано, випадково… Але для справжньої поезії безперечно потрібно мати Божий дар, а для імітованої – хоча б знання азів віршування.
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 14:38 | Повідомлення # 21 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Quote (Ясна) Майстер може і через 10 років переробити свій твір, якщо знайде для того більш точний чи відповідний образ.
Мої вірші — це свого роду опосередкований щоденник, але не подій, а почуттів та емоцій. По суті я автор однієї книги — книги власної душі. А щоденники зазвичай пишуться не для того, щоб згодом їх по кілька разів переписувати. Бо в них важлива саме зупинена мить. Виправити можна хіба що помилки.
Quote (Ясна) наші пращурі вірили у переродження людини на землі у своїх нащадках. примітивно це виглядає так: Людина помирає, її тіло розщеплюється на хімічні елементи, які переходять у рослини.
Ви про яких це пращурів ведете мову? Ви хочете сказати, що люди часів Велесової книги знали щось про хімічні елементи? 
|
| |
| |
| Ясна | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 16:16 | Повідомлення # 22 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| люди часів Велесової книги знали, що навозу краще проростає пшениця 
і клали своїх померлих у позі ембріона, щоб ті могли народитися ще раз.
Ваша градація цікава. але суперечить моєму життєвому досвіду.
Людина дійсно може народитися з літературним обдаруванням. Вона може все життя прожити і нереалізувати його. Я знаю багатьох таких. Слухаєш - заслухаєшся, хоч пиши слово в слово - шедевр.
В от як написати щось - ні,невиходить.
Людина може мати талант, писати чудові вірші, але якщо вона не вдосконалюється, не вчиться працювати над твором, то талант губиться.
Я маю і таких знайомих.
Маю знайомих і навпаки, яким говорили, що у них не має ні таланту, ні здібностей, але завдяки праці і наполегливості вони досягли того, що і текст гарний і душа вірша не загублена.
Мені наприклад Бог таланту відміряв не багато. але я навчилася ним користуватися.
Маяковський взагалі став поетом на замовлення партії. Сказали - будеш писати- значить буду.
Quote (vidok) Справжня поезія не завжди легкодоступна, прилизана… і практично ніколи не модна
А яка це модна поезія?
|
| |
| |
| Ясна | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 16:23 | Повідомлення # 23 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| Quote (vidok) Мої вірші — це свого роду опосередкований щоденник,
я думаю, що це у більшості так.
Quote (vidok) не подій, а почуттів та емоцій.
Quote (vidok) А щоденники зазвичай пишуться не для того, щоб згодом їх по кілька разів переписувати
почуття не перепишеш. Але буває, що не вистачило снги відобразити почуття правильно. А років через 10 розумієш, що і як треба сказати про це почуття.
А коли щоденник однієї людини стає щоденником цілого народу?
Коли почуття та переживання цього щоденника відображають почуття та переживання тисяч людей?
Хіба це не зобов"язує автора відповідальніше ставитися до зображення цих почуттів? щоб своєю недбалісттю не спотворити те, про що доручив сказати Господь?
|
| |
| |
| Лінутя | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 19:41 | Повідомлення # 24 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
| Quote (vidok) Поезія, як джерельна вода, всім доступна, але один з байдужістю пройде повз, другий зазирне, щоб побачити своє відображення, третій нахилиться, щоб вмитися, котрийсь стане на коліна, щоб втамувати спрагу, а хтось зцілиться душею і тілом. Цінність поезії якраз в тому, що вона кожному віддається на глибину його душі, – наскільки читач сам готовий відкритися їй. Крім того поезія — це не тільки джерело інформації, носій смислу, а ще й енергія, хвиля, вібрація, звук, ритм, мелодика (рими, алітерації, асонанси…). І ще не відомо що тут важливіше. Тобто хтось зрозуміє смисл, думку, хтось вловить настрій, когось зачарує ритмомелодика вірша, а декого поезія спровокує, надихне на власну творчість і не обов’язково літературну.
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 19:46 | Повідомлення # 25 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Лінутя, дякую за підтримку!!!
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 20:39 | Повідомлення # 26 |
 яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| Quote (vidok) Полеміка вийшла цікавішою за вірш.
нєа. просто писала з мобільного. вірш сподобався одразу і без заперечень. ось
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 20:41 | Повідомлення # 27 |
|
яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| і обоє праві і що тут скажеш?)
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 20:43 | Повідомлення # 28 |
|
яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| Quote (vidok) Ви хочете сказати, що люди часів Велесової книги знали щось про хімічні елементи?
думаю, що ті люди знали і більше. знали ж ацтеки усе про космос. а це покоління того ж часу..
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| Лінутя | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 22:30 | Повідомлення # 29 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
| а чого навпроти назви у форумі не листочок паперу, а вогонь? 
|
| |
| |
| vidok | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 22:34 | Повідомлення # 30 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Quote (Оксанка) думаю, що ті люди знали і більше. знали ж ацтеки усе про космос. а це покоління того ж часу..
Оксанко, я проти того, щоб світоглядні, релігійні, філософські, погляди наших(і не тільки) пращурів подавали сучасними науковими термінами і пояснювали з точки зору теперішніх знань.
|
| |
| |
|
|
