vidok | Дата: Субота, 21.01.2012, 21:27 | Повідомлення # 1 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| В ПОЛОНІ САМОТИ
Ти ніби є і ще нема... Душа стоїть під ворітьми Й не знає: смерть, а чи тюрма Її чекає із пітьми. Хотів цього ти, а чи ні, Та вже в дорозі, вже ідеш. Що там чекає в чужині, Кого загубиш, що знайдеш – На півдорозі до мети, Де ще не жив і не вмирав? І ще не знаєш, що це – ти, Бо сам себе не вибирав. І не збагнеш, як став гравцем У грі без правил і без меж, – Як станеш сам собі кравцем Веселих і сумних одеж, Щоби прикрити голу суть, Яка вбиває сенс буття, Що розтікається, мов ртуть, Коли в житті нема пуття. Ти ще здурієш від блукань, Бо дика воля вже не спить, Збирає непомірну дань З душі, що совістю ятрить. Вже чути подих самоти, Що йде услід твого життя, Бо це не хтось, а саме ти – Гірке недолине дитя. Порветься одіж, що ти шив, Та не знайдеш, чого шукав. Тобі здавалось, що ти жив, А ти з самотності тікав. Ти ніби є і вже нема... Хотів цього ти, а чи ні, Тебе несе ріка німа, І ти – у білому човні. Тут вибирай не вибирай, Душа рокам кінчає лік Й не знає: пекло, а чи рай Її чекає по той бік. 1.09.1998 р.
|
|
| |
Степівчанка | Дата: Середа, 07.03.2012, 23:58 | Повідомлення # 2 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
|
|
|
| |
vidok | Дата: П`ятниця, 09.03.2012, 13:14 | Повідомлення # 3 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Степівчанка, спасибі.
|
|
| |