Костенюк | Дата: Неділя, 01.01.2012, 17:41 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Ти знаєш, я бачила душі дерев, Розхристані вітром, самотньо-графічні. Вони вже здавалися зовсім не вічні, І дощ вже не плакав, бо й сам він помер.
Ти знаєш, сьогодні відлуння всіх снів Настигло мене, наче світло раптове, Статично зніміли найбільші промови, І вітер шалений нарешті знімів.
Ти знаєш, я чула як падає сніг, У небо злетіти як хтось поривався, Безкрила я думкою в небі була вся, А пір'я ікарів стелилось до ніг.
29.11.08
|
|
| |