| Костенюк | Дата: Неділя, 01.01.2012, 17:41 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Ти знаєш, я бачила душі дерев,
Розхристані вітром, самотньо-графічні.
Вони вже здавалися зовсім не вічні,
І дощ вже не плакав, бо й сам він помер.
Ти знаєш, сьогодні відлуння всіх снів
Настигло мене, наче світло раптове,
Статично зніміли найбільші промови,
І вітер шалений нарешті знімів.
Ти знаєш, я чула як падає сніг,
У небо злетіти як хтось поривався,
Безкрила я думкою в небі була вся,
А пір'я ікарів стелилось до ніг.
29.11.08
|
| |
| |
