| Костенюк | Дата: Неділя, 01.01.2012, 17:37 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Це – шум забутих площ ще не старого міста,
Це – шквал думок, які течуть віконним склом.
Багряний зорепад вже втомленого листя
На потонуле небо у калюжах млистих,
Що розтікається чорнилом за вікном.
Це – сіруватий смуток у віконній рамі
Або ж контрастні тіні і уламки площ,
Нам залишилося торкатися руками
Проекцій наших на асфальті між світами.
І це, здається, все. У місті просто дощ.
04.08.08
|
| |
| |
