Костенюк | Дата: Неділя, 01.01.2012, 17:37 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Це – шум забутих площ ще не старого міста, Це – шквал думок, які течуть віконним склом. Багряний зорепад вже втомленого листя На потонуле небо у калюжах млистих, Що розтікається чорнилом за вікном.
Це – сіруватий смуток у віконній рамі Або ж контрастні тіні і уламки площ, Нам залишилося торкатися руками Проекцій наших на асфальті між світами. І це, здається, все. У місті просто дощ.
04.08.08
|
|
| |