Oleksa | Дата: Неділя, 30.11.2014, 23:51 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 12
Статус: Offline
| Рахую секунди, мов кроки твоєї ходи, заплутавшись серцем у ці безнадійні тенета. У наших з тобою побаченнях по інтернету мені тебе мало, як рибі в пустелі – води. Я вірив, що я й невразливий, неначе вода, що кинь в мене камінь – а тільки розійдуться кола. Але перетворить на кригу і навпіл розколе той час, що відлунює, ніби нечутна хода…
|
|
| |