Дата: Вівторок, 27.12.2011, 18:26 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 70
Статус: Offline
тонути. у торентах серце моє зблудило - тенета нові як наставлені роги коханим - така перепона, до раю дійти стало складно - то вчепишся за несуттєве, то лоба наб'єш... а мати, на те й вона мати - вартує щоденно, пильнує, щоб діткина доля зійшлась до туза. ти вхопиш застуду, а я буду пчихати довго, надіючись - пилом амброзії душаться груди. іуда сьогодні не має монет - там веб-мані у прірвах його віртуальних кишень...
я мішень...я для дива відкрита, а нипаю нишком, у потемках нипаю - наче загострений дріт.... тримає нечувана віра у чесність надмірну і ще - дріт той крепко тримає. так-так, бо не віра єдина.... не вірте у віру так просто.
у торентах я щось міняю. мов баба на ринку. - візьміте оте, що над міру, віддайте оте.... нормую витрати душевні, а ти прагнеш жінку, а жінка твоя не свята. каша булькає. просо....
ситніше за просо - вірші. та сьогодні ще рано - вони не розмерзлись. їх треба промити доладно. тоді готувати.... я втратила пильність і спокій своєї вечері, коли позавчора спіткнулась... така перепона до раю... ніяк не дійти. долати хіба. тільки ж доля моя не кубинка.
я жінка. і ти хочеш жінку. проте складові тут різні. бо назва одна, а кіно таки інше. іуда сьогодні не має монет. на землі. розсипані яблука райські, вкрадені грішними....
28.09.2010. Байдуже, якії в картини обводи, Аби малювання майстерне.