Середа, 18.10.2017, 09:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | остап... - Форум | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Міні-чат
50
Друзі сайту
Статистика
sevama
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Татарівна 
Форум » ТВОРИ » Тата Рівна » остап...
остап...
ТатарівнаДата: Вівторок, 17.07.2012, 11:04 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 70
Статус: Offline
Я Остап, а в Остапа остача дрібна –
Кілька мідних монет і потягані жарти
І не варто брехати про надміру вина
Бачить бог – в мене вічно поплутані карти –
В мене ціла кишеня брехливих тузів,
А до діла – прості папірці не козирні,
В бутлі бродять сливки...ну а ти як хотів?
До нектару – роки…для наливки…вже зимно…
Я Остап. В мене шаль конкурує з її,
З Айседори шарфом так абсурдно трагічним
Довга ніч…і у ліжку холодній змії
Я чомусь сповідаюся знов істерично…
Що це? Дим? Чи туман? Чи мара? Маячня
Мого дивного серця у наперстки забавка?
Я Остап. Син султана турецького я…
Дочка бога чи так…щоквартальна надбавка?

Де було все що зветься «омріяна юнь»?
….відібрав без надії на повернення втрати..
Ти усе вже зробив…все що міг…хочеш? – плюнь..
Бачить бог – в мене й так вже запльовані карти…

Шлях пухлинний, мов рак… мов зараза зараз..
Шлях який опроміненню не піддається…
А чому? А за що? Бачить бог – просто так..
Просто так з мене доля глузливо сміється…

Значить, є щось таке – що до діла – джек пот..
Щось належне і значить, невід’ємно важливе…
Я пізнаю….ще трохи.. а зараз – компот
Йду варити із тої прокислої сливи…

Я Остап. А в Остапа віддача стрімка..
Наче той Черемош, до якого ще – лету!
І допоки ти вбрід переходиш струмка
Я іду підкоряти синьосливну планету…

Ну а потім стільці…до дванадцяти кіл
Приговорено бути пішохідним створінням
І терпіти немов той згорьований віл..
Що проріс в борону прадідівським корінням…

Чи знайду все своє? Всі турецькі скарби?
Всі солодкі божественні ідоли зграбні?
Чи пізнаю льоди? Чи посуну торби?
Чи куплюсь на цяцьки розмальовані звабні?...
Знає хто? Хто провидець між цих знахарців,
Що наповнили чашу земної колиски?

Ти узяв все що міг…ти забрав що хотів..
Від півмісяця мого до того полумиска…
Що іще? Не збагну…Я Остап.. Я того
Я боюся змію, що до мене заблизько..
Хочу в даль...ходжу в тихий старий кабінет
Де немає пустельних поривів хамсіну…
Де остача мала…кілька мідних монет
Більше годних на забавки дрібному сину…

Що це? Дим? Чи туман? Чи мара? Маячня
Мого дивного серця у наперстки забавка?
Я Остап. Син султана турецького я…
Дочка бога чи так…щоквартальна надбавка….


Байдуже, якії в картини обводи,
Аби малювання майстерне.
 
Форум » ТВОРИ » Тата Рівна » остап...
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Сайт управляється системою uCozCopyleft Sevama © 2007-2017
Економічна освіта