| Gribmund | Дата: Понеділок, 09.01.2012, 01:07 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 54
Статус: Offline
| Заримованих слів непомітні, стрімкі круговерті,
Я поволі і сам наче рима до тебе стаю.
Я тобі відішлю цю віршовану душу в конверті,
Я тобі відішлю…І чекатиму довго твою.
Я стиратиму час, рахуватиму подихи й кроки,
Фарбуватиму сни і засію теплом небосхил.
Я писатиму нас, як писали послання пророки
І читатиму потім, з століть витираючи пил.
Запалають рядки і в багатті із слів полум’яних,
Мерехтінням ледь видним знайомі засяють вірші.
Я помічу його, серед вогнища танців багряних,–
Цей віршовано-ніжний забутий шматочок душі.
|
| |
| |
| marta | Дата: Понеділок, 09.01.2012, 05:57 | Повідомлення # 2 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Гарно.
велич цієї таємниці у її простоті...
бережи своє серце і серце іншого...
|
| |
| |
| Gribmund | Дата: Вівторок, 10.01.2012, 15:06 | Повідомлення # 3 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 54
Статус: Offline
|
спасибі!
|
| |
| |
