| Gribmund | Дата: Понеділок, 20.02.2012, 12:46 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 54
Статус: Offline
| Хмари закриють зірки над храмами,
Темрява рветься у вікна бризками.
Знову судомить душа під шрамами
Ти не помітиш, але вже близько ми.
Ще один крок і уже над обрієм,
Ще один обрій - і нас позначено.
Небо над нами гірким цикорієм
Колір поволі втрачає, начебто.
Колір зникає, та смак не слабшає -
Терпко. В думках застрягають речення.
Там проростають травою пращури.
Там коронація - це приречення.
Холод поллється тугими венами,
Кров запульсує і стане холодом.
Хмари над нами пливуть знаменами,
Вигодуй небо душевним голодом.
Вигадай воду святу і прокляту,
Стримуй долонями тиск небачений.
Вистачить погляду, тільки погляду.
Погляду вистачить - ти пробачений.
|
| |
| |
