Gribmund | Дата: Понеділок, 20.02.2012, 12:46 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 54
Статус: Offline
| Хмари закриють зірки над храмами, Темрява рветься у вікна бризками. Знову судомить душа під шрамами Ти не помітиш, але вже близько ми.
Ще один крок і уже над обрієм, Ще один обрій - і нас позначено. Небо над нами гірким цикорієм Колір поволі втрачає, начебто.
Колір зникає, та смак не слабшає - Терпко. В думках застрягають речення. Там проростають травою пращури. Там коронація - це приречення.
Холод поллється тугими венами, Кров запульсує і стане холодом. Хмари над нами пливуть знаменами, Вигодуй небо душевним голодом.
Вигадай воду святу і прокляту, Стримуй долонями тиск небачений. Вистачить погляду, тільки погляду. Погляду вистачить - ти пробачений.
|
|
| |