|
|
|
|
 |
|
Святковий вірш
| |
| Олдр_Де | Дата: Вівторок, 17.04.2012, 13:59 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 19
Статус: Offline
| У одній з робітничих колон
З ветеранами мертвих заводів
Я до Леніна йшов на поклон.
А до Щорса, наплакавшись, потім.
Їм відомо, як ми живемо -
Їхні душі спускались до мене.
І для них, як на оці більмо,
Різномасті партійні знамена.
В діалогах минало півдня…
Лінувався я вище залізти.
По «мобілці» шукала рідня,
І тягнули з коня сталіністи.
А на заклики «Но пасаран»
Озивалася тиша луною,
І знаходивсь якийсь ветеран,
Що збирався залізти за мною.
Транспарант я збирав у рулон,
І бульварами плівся додому
Без оркестрів, пісень і колон -
За святковою ложкою брому.
2012, сьогодні про торішнє.
Не існує однаково зрозумілих речей
|
| |
| |
| лелека | Дата: Вівторок, 17.04.2012, 14:51 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Отаке то щастя було! 
-----------------
Віктор Вовченко "Велика дяка"
За успіхи в змаганні колгосп преміювали «Волгою», «Москвичем» та мотоциклом. На загальних зборах колгоспників представник району з неабияким пафосом оголосив, що «Волга» дістається голові правління, «Москвич» — його заступникові, мотоцикл — агрономові.
Насамкінець, звертаючись до присутніх у залі, сказав:
— А вам, добрі люди, наша велика дяка!
Усі зааплодували. Аплодував і узбек-баштанник, водночас цікавлячись у сусіда:
— А що воно таке, «велика дяка»?
— Ти віслюка бачив? — почув від того.
— Бачив.
— А хвоста в нього бачив?
— Бачив.
— Так вона вдвічі більша.
|
| |
| |
| Олдр_Де | Дата: Середа, 18.04.2012, 11:48 | Повідомлення # 3 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 19
Статус: Offline
| Поділити ту автотранспортну нагороду на усіх колгоспників все одно б не вдалось. Крім цього, могло не вистачити грошей, якщо навіть довелось би створити групи. Наприклад, одна бригада гуртом розраховується за першу автомашину, друга - за другу і т.д. Я маю певні сумніви у тому, що та нагорода дісталась безкоштовно. Скоріше за все, голова правління, його заступник і агроном отримали якісь чеки чи абонементи, які надавали їм щасливу можливість придбати вищезгадані предмети розкоші у позачерговий спосіб. Черги мали місце у часи СРСР. Вони відігравали роль якогось упорядника, який вирівнював соціальну безкласову нерівність, практично усуваючи її.
Виходячи з цього, велика подяка у даному випадку була самою дієвою премією. Єдине, що автор оповідки не висвітлив, це питання грамот і записів у трудові книжки про цю велику подяку.
До речі, а де перехідний вимпел переможця соціалістичного змагання? І про це - ні слова.
Історія нагадує вигадку-наклеп на минулу владу - владу робоітників, селян і трудової інтелігенції першої радянської держави на усій земній кулі. До речі, жити у цій державі - це досить висока честь і нагорода.
 :yes:
Не існує однаково зрозумілих речей
|
| |
| |
| лелека | Дата: Середа, 18.04.2012, 15:52 | Повідомлення # 4 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Сон рябої кобили! Носталгія перетворюється в рай. А ось це, то ми таки дістали у спадку-
Совєтська власть научит красть!
А ось ще про добробут і честь-
----------------------------------------------------
Газети треба читати
На зборах розповідав приїжджий агітатор понад годину, як КП і совєтський уряд турбуються про добробут трудящих, як посилено будуються мешкання для них.
- Наприклад, за короткий час поблизу мосту виросли два величезні мешканеві блоки, – сказав він.
Один робітник заперечив:
- Двічі в день, йдучи на роботу й з роботи, я проходжу мостом, але ніяких будинків там не бачу.
- Про те вже давно в газетах було написано! – тримаючись свого, сказав агітатор. – Газети треба читати, товаришу!
|
| |
| |
|
|
