Олдр_Де | Дата: Середа, 18.01.2012, 21:57 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 19
Статус: Offline
| Тріщали льоди у небесних ярах, Зірки виглядали з розломів і тріщин. Витали в повітрі смиренність і страх.
Мені видавався знаменним і віщим Побачений мною нічний землетрус – Я саме вночі віршував на горищі.
На ньому я вперше засів за аруз. Воно – як замінник Ясної Поляни. Бо я у гуртожитку міцно загруз - Із дітьми - вшістьох, живемо, як цигани… За влади цієї нема перспектив, А банківський клімат відверто поганий.
П'ять років цим пошукам я присвятив – З медалями, костуром... З ношами навіть. Та банкам цікавий мій власний актив.
Ото і ридаю. І сльози – як павідь. Привиділись, може, небесні яри? А нами дбайлива Компартія править?
Квартири збудовує. Вибрав – бери. Бажаєш до моря? Та хоч на Бермуди. Нагулюй калорії, сало, жири.
Та тільки такого ще довго не буде.
2012, вчора
Не існує однаково зрозумілих речей
|
|
| |