| Олдр_Де | Дата: Середа, 18.01.2012, 21:57 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 19
Статус: Offline
| Тріщали льоди у небесних ярах,
Зірки виглядали з розломів і тріщин.
Витали в повітрі смиренність і страх.
Мені видавався знаменним і віщим
Побачений мною нічний землетрус –
Я саме вночі віршував на горищі.
На ньому я вперше засів за аруз.
Воно – як замінник Ясної Поляни.
Бо я у гуртожитку міцно загруз -
Із дітьми - вшістьох, живемо, як цигани…
За влади цієї нема перспектив,
А банківський клімат відверто поганий.
П'ять років цим пошукам я присвятив –
З медалями, костуром... З ношами навіть.
Та банкам цікавий мій власний актив.
Ото і ридаю. І сльози – як павідь.
Привиділись, може, небесні яри?
А нами дбайлива Компартія править?
Квартири збудовує. Вибрав – бери.
Бажаєш до моря? Та хоч на Бермуди.
Нагулюй калорії, сало, жири.
Та тільки такого ще довго не буде.
2012, вчора
Не існує однаково зрозумілих речей
|
| |
| |
