|
ВІТРИ НЕСЛИ У ДАЛЬ ЇХ ЗВУКИ
|
|
| Sametoia | Дата: Четвер, 05.01.2012, 15:23 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 39
Статус: Offline
|
Сурмач замислив Благовіст
і вирвав сурми з мли розпуки,
щоб над проталинами міст
вітри несли у даль їх звуки.
Він точно так відчув момент,
коли весна вернулась знову.
Сопілку взяв – на постамент,
пісні сопілки – за основу.
Він міражів мажорний тон
одразу визначив, як сталий.
Заграв – рвав нотами бетон.
І цілі поверхи злітли,
іще й повнісінькі «міщан»
та «обивателів», колишніх!
Він всіх прощав і всім прощав,
бо відчував себе – всевишнім.
І оживали люди ті,
і дивувалось з них багато,
бо вже й забули в темноті,
що вміють слухати й літати.
Лишивши в «комуналках» зло,
народ шугав, і попри втому!
Пісні, мов пелюстки, мело…
Весна верталася додому…
|
| |
| |
| лелека | Дата: Четвер, 05.01.2012, 17:10 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Як гарно!
Пісні, мов пелюстки, мело…
Весна верталася додому…
А ось що писав про пісні Васиь Симоненко
ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ
Ще в дитинстві я ходив у трави,
В гомінливі трепетні ліси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинках ранньої роси.
Бігла стежка в далеч і губилась,
А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.
В них дзвеніло щастя непочате,
Радість невимовна і жива,
Коли їх виводили дівчата,
Як ішли у поле на жнива.
Ті пісні мене найперше вчили
Поважати труд людський і піт.
Шанувать Вітчизну мою милу,
Бо вона одна на цілий світ.
|
| |
| |
| лелека | Дата: П`ятниця, 02.03.2012, 22:43 | Повідомлення # 3 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Цікавий сюжет картини!
|
| |
| |
