| Sametoia | Дата: Четвер, 15.03.2012, 17:54 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 39
Статус: Offline
| Прийшла весна… І бачиться уранці вам
так осягаємо квітнева невідь саг –
і первозданна даль протуберанцева,
і Вічні Двоє, що відбились в небесах.
Вони зійшлись, хоч як старались людці
їх розвести, і нині, і колись.
По романтичній та романсовій розлуці,
дивись (!), вони край обрію злились!
Як мало ми себе коханим даримо,
душі для сумнівів лишаючи, либонь…
Оце ясне космічно-віще марево,
хіба – не ти і не твоя любов?!
Візьми її – Єдину-Перед-Світом,
і поведи у сині, за село.
Таким пречистим і пресвітлим білим цвітом
плоти (мов арки тріумфальні!) замело!
Прикмет прекрасних більше й не насниться,
ніж нині проявилося з імли:
бач, на плотах – закохані жар-птиці,
що вчора просто «зозулястими» були.
Які ще сумніви?! Краса не спокусила?!
«Вчорашнє», як покинуте, мини!
Сміливо линь, за стан обнявши милу,
у безкраї бентежної весни.
|
| |
| |
| Степівчанка | Дата: П`ятниця, 01.06.2012, 23:31 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
|  Фантастика! Гарно!
|
| |
| |
| Лінутя | Дата: Неділя, 03.06.2012, 19:13 | Повідомлення # 3 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
| така нарочита класичність зазвичай буває важкою для мого сприйнття, але цей вірш змусив мене мріяти!
|
| |
| |
